• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Сторінка соціального педагога

Сторінка соціального педагога ДНЗ "Золотий ключик" Комагайкіної Оксани Олександрівни

/Files/images/555.gif

ДОЛАЄМО АГРЕСІЮ РАЗОМ

По-перше поясніть дитині, що кожна людина має право на прояв своїх почуттів та емоцій, головне– навчитися керувати ними, а не бездумно й безконтрольно піддаватися їхньому впливу.

Важливо вчитися самим і навчити дітей не заганяти емоційне напруження всередину, а виражати його адекватними, неруйнівними способами. Наприклад використовувати, «Мішечок для криків», «Намалюй свою злість», «Салют» (рвати папір), «Бокс» (биття боксерської груші, подушки і т. д.).

Допомагайте сину чи доньці опановувати навички безконфліктної поведінки: аргументовано відстоювати свою думку, виражати свої емоції прийнятними словами, інтонацією, діями. Якщо в сім’ї не вдаються до методів «фізичного виховання», всебічно обговорюють гострі ситуації й шукають компроміси, то дитина засвоює такий стиль поведінки як позитивну життєву настанову.

Якщо в малюка з’являються ознаки агресивної поведінки, слід насамперед проаналізувати, чи не є вони проявами хвороби.

Якщо дитина вступила в бійку, захищаючи від зазіхань інших малят свої іграшки, необхідно пояснити, що діти зовсім не бажали їй нічого поганого. Їм просто хотілося побавитися разом з таким вихованим хлопчиком (дівчинкою), у якого (ї) є чудові іграшки.

Якщо дитина говорить, що хтось її скривдив і довелося дати відсіч, не треба сварити її. Якщо «фізичні» заходи протидії були виправданими, необхідно визнати це. Малюкові слід пояснити, що бажано не битися, а шукати інші способи. Але вимагати бути зовсім пасивним не можна.

Якомога частіше ставте дітям запитання: «Чого тобі хочеться? А як краще це зробити? Чому?

Для дитини немає значення, яким способом привернути увагу дорослих – негативним чи позитивним. Тому треба намагатися якомога частіше надавати взаємодії з дитиною позитивного відтінку.

З агресивними дітьми доцільно використовувати арттерапію, роботу з піском, глиною, малювання, аплікацію, ориґамі, ігри з мильними бульбашками.

Загалом, слід пам’ятати найважливіше правило: «Усе виховання тримається на одному слові – люби!». Дітей треба просто любити…

/Files/images/44.jpg «ПРАВА ДИТИНИ»

Дитина буде поважати права інших людей, якщо її права будуть поважатися, якщо вона сама буде складати правила поведінки і нести за них відповідальність.

Як реагує дитина на порушення її прав?

1) Їй стає важко спілкуватися з однолітками і дорослими (вона грубить, блазнює, б’ється, замикається в собі і т.д).

2) Її турбує особиста безпека і любов до неї.

3) Вона часто буває в поганому настрої.

4) Може втекти з дому.

5) Може приймати наркотики або алкоголь.

6) Може робити спроби суїциду (замаху на своє життя).

Що батьки можуть зробити для своєї дитини?

Пам’ятати що дитина — це особистість, яка має свої власні почуття, бажання, думки, потреби, які потрібно поважати.

1) Забезпечити її фізичну безпеку. Впевнитись, що вона знає телефони 101,102,103,104, імена та телефони близьких родичів, сусідів.

2) Навчити її казати «НІ», навчити захищатися, вміти поводити себе безпечно.

3) Негайно припинити фізичну і словесну агресію по відношенню до неї та до інших людей,

4) Знайти час для щирої розмови з дитиною кожного дня. Ділитися з дитиною своїми почуттями і думками.

5) Пам’ятати про її вік та про те, що вона має особисті особливості.

6) Залучати її до обговорення тих сімейних проблем, які можуть бути для неї доступними.

7) Залучати дитину до створення сімейних правил.

Коли порушуються права дитини?

1) Коли немає безпеки для її життя та здоров’я.

2) Коли її потреби ігноруються.

3) Коли по відношенню до дитини спостерігаються випадки насильства або приниження.

4) Коли порушується недоторканість дитини.

5) Коли дитину ізолюють.

6) Коли дитину залякують.

7) Коли вона не має права голосу у процесі прийняття важливого для сім’ї рішення.

8) Коли вона не може вільно висловлювати свої думки і почуття.

9) Коли її особисті речі не є недоторканними.

10)Коли її використовують у конфліктних ситуаціях з родичами.

11)Коли дитина стає свідком приниження гідності інших людей.

12)Діти в суспільстві найбільш вразливі

13) Діти, права яких порушуються, часто стають соціально і психологічно дезадаптованими.

«Права кожної людини закінчуються там, де починаються права іншої, і кожна людина повинна поважати права іншої людини».

/Files/images/107591203_5442371_2_1_.png Моральне виховання дитини в сім'ї

1.Повірте в неповторність своєї дитини, у те, що вона- єдина, унікальна, не схожа на жодну іншу і не є вашою точною копією .Тому не варто вимагати від неї реалізації заданої вами життєвої програми і досягнення поставленої вами мети. Дайте їй право прожити власне життя.

2. Дозвольте дитині бути собою, зі своїми вадами, вразливими місцями та чеснотами. Приймайте її такою, якою вона є. Підкреслюйте її сильні властивості.

3. Не соромтеся виявляти свою любов до дитини, дайте їй зрозуміти, що любитимете за будь- яких обставин.

4. Не бійтеся «залюбити» своє маля: саджайте його собі на коліна, дивіться йому в очі, обіймайте та цілуйте, коли воно того бажає.

5. Обираючи знаряддя виховного впливу, удавайтеся здебільшого до ласки та заохочення, а не до покарання та осуду.

6. Намагайтеся щоб ваша любов не перетворювалась на вседозволеність та бездоганність. Встановіть чіткі межі дозволеного (бажано, щоб заборон було небагато-лише найголовніші) і дозвольте дитині вільно діяти в цих межах. Неухильно дотримуйтесь встановлених вами заборон і дозволів.

7. Ніколи не давайте дитині особових негативних оцінювальних суджень «ти поганий», «ти брехливий», «ти злий». Оцінювати треба лише вчинок. Треба казати : «Твій вчинок поганий, але ж ти хороший, розумний хлопчик (дівчинка) і надалі не повинен так робити».

8. Намагайтеся впливати на дитину проханням - це найефективніший спосіб давати їй інструкцію. Якщо прохання не виконується, треба переконатись, що воно відповідає вікові й можливостям дитини. Лише тоді можна вдаватися до прямих інструкцій, наказів, що буде досить ефективним для дитини, яка звикла реагувати на прохання батьків. І тільки в разі відвертого непослуху батьки можуть думати про покарання. Цілком зрозуміло, що воно має відповідати вчинку, а дитина має розуміти, за що її покарали. Батьки самі вирішують, як покарати, але майте на увазі, що фізичне покарання- найтяжчий за своїми наслідками засіб покарання. Дитина повинна боятися не покарання, а того, що вона може прикро вразити вас. Покараний - вибачений. Сторінку перегорнуто. Про старі гріхи жодного слова! Покарання не повинно сприйматися дитиною, як перевага вашої сили над її слабкістю, як приниження.

9. Не забувайте, що шлях до дитячого серця пролягає через гру. Саме у процесі гри ви зможете передати необхідні навички, знання, поняття, про життєві правила та цінності, зможете краще зрозуміти один одного.

10. Частіше розмовляйте з дитиною, пояснюйте їй незрозумілі явища, ситуації, суть заборон та обмежень. Допоможіть їй навчитися висловлювати свої бажання, почуття та переживання, тлумачити поведінку свою та інших людей.

11. Нехай не буде жодного дня без прочитаної разом книжки (день варто закінчувати читанням доброї, розумної книжки).

12.Розмовляйте з дитиною, розвивайте її мовлення. Щодня цікавтесь її справами, переживаннями, досягненнями.

13. Дозволяйте дитині малювати, ліпити, розфарбовувати, вирізати, працювати з конструктором. Заохочуйте її до цього, створюйте умови.

14. Відвідуйте разом театри, музеї ( спершу достатньо одного залу, щоб запобігати в томі , а згодом поступово, за кілька разів, слід оглянути всю експозицію), організовуйте сімейні екскурсії, знайомлячи дитину з населеним пунктом де ви мешкаєте.

15. Привчайте дітей до самообслуговування, формуйте трудові навички та любов до праці (підтримуйте ініціативу й бажання допомагати вам).

/Files/images/малятка.jpg Права та пільги для багатодітних сімей

Які сім'ї відносяться до багатодітних?

Багатодітна сім'я − сім'я, в якій подружжя (чоловік та жінка) перебуває у зареєстрованому шлюбі, разом проживає та виховує трьох і більше дітей, у тому числі кожного з подружжя, або один батько (одна мати), який (яка) проживає разом з трьома і більше дітьми та самостійно їх виховує. До складу багатодітної сім'ї включаються також діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах, − до закінчення навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років.

Як отримати статус багатодітної сім'ї?

Статус багатодітної сім'ї підтверджується посвідченнями батьків дитини з багатодітної сім'ї. Все, що потрібно для отримання посвідчення , це звернутися до Служби у справах дітей та сім’ї Вишгородської районної державної адміністрації одному з батьків за місцем реєстрації.

Адреса: м. Вишгород, пл.Шевченка, 1 кім. 99

Тел./факс 04596 54-640, попередньо зателефонувати

e-mail: ssd_1008@ ukr.net

Прийом громадян у середу з 8.00-13.00, 14.00- 17.00.

При собі потрібно мати такі документи:

· заяву батька або матері про видачу посвідчень ;

· копії свідоцтв про народження дітей;

· копію свідоцтва про шлюб (крім батька чи матері , які виховують дітей самостійно) ;

· копії сторінок паспорта батька та матері з даними про прізвище, ім'я , по батькові, дату його видачі і місце реєстрації ;

· довідку про склад сім'ї (форма № 3);

· фотокартки (батьків та дітей ) розміром 30 х 40 мм;

· довідку з загальноосвітнього, професійно - технічного, вищого навчального закладу (для осіб від 18 до 23 років у разі , коли вони навчаються на денній формі навчання);

· довідку структурного підрозділу , виконавчого органу міської ради про те , що за місцем реєстрації батька або матері не видавались посвідчення (у разі реєстрації батьків за різними адресами ) .

Посвідчення видаються протягом 10 днів. Дитина може отримати посвідчення з 6 років, після 14 в нього потрібно буде вклеїти нову фотографію.

Які пільги та права надаються багатодітним сім'ям?

Перелік пільг, що надаються багатодітним сім'ям не такий вже великий, але деякі з них можуть бути дуже істотні для сімейного бюджету , а саме:

1. 50- відсоткова знижка на плату за користування житлом (квартирна плата) в межах норм, передбачених чинним законодавством (21 кв. метр загальної площі житла на кожного члена сім'ї, який постійно проживає в жилому приміщенні (будинку), та додатково 10,5 кв. метра на сім'ю). (Закон України "Про охорону дитинства");

2. 50- відсоткова знижка на плату за користування комунальними послугами (газопостачання, електропостачання та інші послуги) та вартості скрапленого балонного газу для побутових потреб у межах норм, визначених законодавством. (Закон України "Про охорону дитинства") ;

3. 50 -відсоткова знижка вартості палива, у тому числі рідкого , в межах норм, визначених законодавством, у разі якщо відповідні будинки не мають центрального опалення (Закон України "Про охорону дитинства").;

4. Позачергове встановлення квартирних телефонів. Абонентна плата за користування квартирним телефоном встановлюється у розмірі 50 відсотків від затверджених тарифів. (Закон України "Про охорону дитинства").

5. Надання жилого приміщення: позачергове – сім'ям, які мають 5 і більше дітей, та у разі народження у однієї жінки одночасно трьох і більше дітей; першочергове - багатодітні сім'ї (Житловий кодекс України).

6. Отримання квартир або садибних (одноквартирних) жилих будинків із житлового фонду соціального призначення: позачергове – сім'ї, які мають 5 і більше дітей, та у разі народження у однієї жінки одночасно 3 і більше дітей; першочергове - одинокі матері й батьки, які мають трьох або чотирьох дітей, а також у разі народження у однієї жінки одночасно двох дітей (Закон України "Про житловий фонд соціального призначення").

Дітям з багатодітних сімей надаються такі пільги:

1. Безоплатне одержання ліків за рецептами лікарів для дітей з багатодітних сімей (Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту багатодітних сімей").

2. Щорічне медичне обстеження і диспансеризація в державних та комунальних закладах охорони здоров'я, компенсація витрат на зубопротезування – для дітей (Закон України "Про охорону дитинства").

3. Першочергове обслуговування в лікувально-профілактичних закладах, аптеках та першочергова госпіталізація – для дітей (Закон України "Про охорону дитинства").

4. Безоплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту (крім таксі), автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських і міжміських маршрутів, у тому числі внутрішньорайонних, внутрішньо - та міжобласних незалежно від відстані та місця проживання – для дітей (Закон України "Про охорону дитинства"); ;

5. Безоплатне одержання послуг з оздоровлення та відпочинку відповідно до Закону України «Про оздоровлення та відпочинок дітей» .

6. Безкоштовні запрошення для дітей на новорічні та різдвяні свята у разі їх наявності в структурних підрозділах районних в місті Вишгороді державних адміністраціях.

7. Звільнення від плати за навчання у державних школах естетичного виховання дітей, якщо розмір коштів, що припадають на одного члена сім’ї на місяць, не перевищує розміру мінімальної заробітної плати (відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.07.1992 № 374 "Про плату за навчання у державних школах естетичного виховання дітей").

8. 50 % плати за харчування дітей (в тому числі й тих, які перебувають під опікою) у державних та комунальних дошкільних навчальних закладах, а сім'ям, середньомісячний сукупний дохід яких нижче гарантованого мінімуму у розрахунку на одну особу, взагалі звільняються від плати за харчування дітей у цих закладах (постанова Кабінету Міністрів України від 26.08.2002 № 1243 "Про невідкладні питання діяльності дошкільних та інтернатних навчальних закладів").

Підготувала соціальний педагог ДНЗ (ясла-садок)«Золотий ключик»Комагайкіна Оксана Олександрівна

/Files/images/bully.jpgПопередження насильства у сім’ї

Раніше нам так здавалося, що так званих благополучних сімей у нас значно більше, ніж сімей алкоголіків, ледарів та просто неосвічених людей з брутальною поведінкою, яким притаманне насильство щодо дітей. Ми змалку засвоїли істину, що «сміття з дому виносити не можна», а це означало повне замовчування тих трагедій, які розгорталися за зачиненими сімейними дверима. Іноді ми чуємо: «Як це могло статися? Адже цей хлопчик з благополучної сім’ї ?» А він з великою вірогідністю був свідком домашнього насильства – чи приниження, чи ігнорування, чи навіть побиття матері, братика і т. ін. Може, і сам ставав жертвою насильства, не спроможний був захистити ні себе, ні матір, не міг ні з ким поговорити про свій біль.

Сьогодні ми вже добре знаємо про існування такого ганебного та досить, на жаль, поширеного явища, як насильство в сім'ї. В Україні навіть прийнято Закон «Про попередження насильства в сім'ї». За статистикою, 75 % потерпілих від домашнього насильства в сім'ї є діти.

Відомий польський спеціаліст з попередження домашнього насилля Ліс Аларкон дає таке визначення насильства:

Насильство – це дії, що чинить (-ять) одна (або декілька) особа (осіб), які характеризуються такими ознаками: здійснюються свідомо і спрямовані на досягнення певної мети, завдають шкоди (фізичної, моральної, матеріальної тощо) іншій особі; порушують права і свободи людини; той, хто здійснює насилля, має значні переваги (адміністративні, фізичні, психологічні тощо), що робить неможливим ефективний захист жертви насилля. Традиційно виокремлюють такі види насильства: фізичне (порушення меж), психологічне (позбавлення вибору, жорстоке поводження), економічне (нехтування потребами), сексуальне (насильницькі дії та сексуальне розбещення).

Психологічне насильство:

- використання лайливих слів, крику, образ, які негативно впливають на самооцінку партнера;

- образливі жести або дії, примус до принизливих дій;

- прояв грубощів стосовно рідних або друзів партнера;

- завдання шкоди домашнім тваринам, до яких емоційно прив'язаний партнер (жертва);

- знищення, пошкодження або приховування особистих речей;

- груба критика вчинків, думок, почуттів;

- ставлення як до слуги;

- обмеження свободи дій і пересування;

- контроль і обмеження можливості спілкування з рідними або друзями, переслідування;

- погрози (фізичного насильства, розповісти про особисті справи, секрети тощо);

- ігнорування, нехтування дитини, відсутність доброзичливої атмосфери;

- втягування у з'ясування стосунків, шантаж;

- недостатнє задоволення потреб в їжі, одязі, освіті, медичній допомозі;

- недостатнє забезпечення дитині необхідної підтримки, уваги, прихильності.

Вербальне або словесне насильство: здійснюється, коли докоряють за кожний вчинок, критикують особистість або принижують грубою лайкою. Емоційне насильство може здійснюватись без слів – за допомогою міміки, поз, поглядів.

Фізичне насильство: будь-яка насильницька поведінка, яка може проявлятись у вигляді ляпасів, скубань, укусів, штовхань, ударів, подряпин, опіків, задушень, грубих хапань, відкидань убік або на підлогу, кидання предметів у жертву, позбавлення їжі або пиття тощо.

Сексуальне насильство: зазіхання на статеву недоторканість жертви.

Економічне насильство:

- позбавлення або обмеження можливості користуватися і розпоряджатися власними грошовими коштами;

- позбавлення можливості користуватися власним або спільним майном;

- завдання шкоди або знищення майна партнера (жертви).

Жертвами насильства найчастіше стають діти, які мають:

- особливості поведінки – замкнені діти, інтроверти (флегматики) або діти з імпульсивною поведінкою, гіперактивні;

- особливості зовнішності чи фізичні вади;

- проблеми в розвитку чи хвороби – епілепсія, тики, заїкання, енурез, порушення мовлення;

- низьку самооцінку.

Найбільш типовими наслідками такої ситуації стають такі скарги батьків чи педагогів на поведінку дітей: бійки; конфлікти з оточенням; низький рівень навчальної діяльності; замкнутість; підвищена агресивність; похмурий, сумний настрій; депресія; тривожність, страхи; нестійкість емоційної системи; ігри наодинці; занедбаний зовнішній вигляд.

Жорстокість щодо дітей виникає з різних причин: якщо дорослі мають негативні моральні якості;якщо вони не задоволені своїм життям;як результат конфліктів у сім'ї;як психічне захворювання батьків та інших кривдників.

Шляхи запобігання насильства

Коли дитина поводиться агресивно:

- з'ясуйте причину агресії;

- навчайте дитину висловлювати свої почуття і потреби відкрито. Традиційно ми привчаємо дітей стримувати свій гнів та агресивність. І коли ці почуття виникають, дитина навчається їх ховати, відчуваючи сором, провину;

- установіть чіткі та незмінні межі поведінки, переконайтесь, що дитина розуміє: ворожі, агресивні дії неприпустимі ніколи;

- пам'ятайте, що ваші дії для дитини – основний взірець для наслідування.

Коли дитина стала свідком проявів насильства в сім'ї:

- допоможіть дитині поділитися своїми почуттями з кимсь із дорослих, сприяйте тому, аби вона не замикалась у собі;

- обговоріть ситуацію, її причини, можливі наслідки;

- допоможіть їй зрозуміти, що в тому, що батьки сваряться, немає її вини;

- якщо не впораєтесь самі – звертайтесь до психолога.

/Files/images/piknik_rodzinny.jpg

ОБОВ'ЯЗКИ ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ БАТЬКІВ ЗА ВИХОВАННЯ ДИТИНИ




Сім'я є середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього.

Здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.
Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства.
Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Стаття 155 Сімейного кодексу України

Батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.
Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Батьки зобов'язані поважати дитину.
Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.
Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини.
Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.
Дитина має право противитися неналежному виконанню батьками своїх обов'язків щодо неї.
Дитина має право звернутися за захистом своїх прав та інтересів до органу опіки та піклування, інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій.
Дитина має право звернутися за захистом своїх прав та інтересів безпосередньо до суду, якщо вона досягла чотирнадцяти років.
Стаття 150, 152 Сімейного кодексу України

Ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей – тягне за собою попередження або накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, -
тягнуть за собою накладення штрафу від двох до чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, - тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вчинення неповнолітніми діянь, що містять ознаки злочину, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, якщо вони не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність, - тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, що їх замінюють, від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Стаття 184 Кодексу України про Адміністративні правопорушення

Злісне невиконання батьками, опікунами чи піклувальниками встановлених законом обов'язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування, що спричинило тяжкі наслідки, -
карається обмеженням волі на строк від двох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.

Стаття 166 Кримінального Кодексу України

Експлуатація дітей, які не досягли віку, з якого законодавством дозволяється працевлаштування, шляхом використання їх праці з метою отримання прибутку -
карається арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Ті самі дії, вчинені щодо кількох дітей або якщо вони спричинили істотну шкоду для здоров'я, фізичного розвитку або освітнього рівня дитини, або поєднані з використанням дитячої праці в шкідливому виробництві, -
караються позбавленням волі на строк від двох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Стаття 150 Кримінального Кодексу України

Шкода, завдана малолітньою особою (яка не досягла чотирнадцяти років), відшкодовується її батьками (усиновлювачами) або опікуном чи іншою фізичною особою, яка на правових підставах здійснює виховання малолітньої особи, — якщо вони не доведуть, що шкода не є наслідком несумлінного здійснення або ухилення ними від здійснення виховання та нагляду за малолітньою особою.
Стаття 1178 Цивільного кодексу України

Неповнолітня особа (у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років) відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах.
У разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальником, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини. Якщо неповнолітня особа перебувала у закладі, який за законом здійснює щодо неї функції піклувальника, цей заклад зобов'язаний відшкодувати шкоду в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі, якщо він не доведе, що шкоди було завдано не з його вини.

/Files/images/картинка семья (2).jpgДобірка порад, як виховувати малят

Ваша домашня обстановка.

Купуйте одяг, який дитина може одягнути або зняти самостійно (штани з еластичним поясом, сорочки з великими ґудзиками, светри з широким коміром).

Поставте в кімнаті дитини дитячі меблі: низький стіл, дзеркало, ящики (які дитина могла б з легкістю відкривати). Меблі повинні бути міцними, легкими і відповідати зросту дитини (вішалка, на яку дитина могла б самостійно вішати свої речі і т. д.).

Зробіть кімнату дитини яскравою, привабливою і простою, використовуйте матеріали, які легко миються. Ретельно відбирайте предмети для кімнати дитини. Нові предмети пропонуйте поступово, не більше двох одночасно. Забирайся з поля зору дитини предмети, які, на вашу думку, можуть бути зіпсовані нею.

Виділяйте дитині місце в інших кімнатах для її особистих речей: рушників, зубної щітки і т. д. Можете позначити кожне місце кольоровою стрічкою так, щоб дитина могла легко впізнати його.

Дайте дитині в особисте користування знаряддя для миття і чистки: маленьку губку, ганчірку для пилу, віник для того, щоб вона сама могла прибирати свою кімнату.

Спільна діяльність.

Водіть свою дитину в цікаві місця, такі як: бібліотека, пошта, місцеві фабрики, зоопарк, музеї, дитячий театр, пляж, парк, ігрові майданчики. Обговорюйте побачене.

Нехай Ваша дитина бере участь у домашніх справах: покупка продуктів, приготування їжі, прибирання квартири, садівництво, роботи по дереву, шиття, давайте їй завдання і необхідні матеріали.

Діліться з дитиною своїми інтересами і захопленнями: знаннями про спорт, птахів, марки, рослини, тварини, в'язання, малювання, гру на музичних інструментах.

Давайте дитині журнали для вирізання картинок і розмальовування і обговорюйте з нею малюнки. Читайте і розказуйте різні історії, і покажіть дитині, як користуватися магнітофоном.

Беріть із собою дитину в гості до родичів і друзів. Робіть візити короткими, якщо дитина втомиться, дайте їй що-небудь, чим вона могла б зайнятися. Заохочуйте бабусю і дідуся займатися дитиною.

Покажіть дитині, як доглядати за рослинами і тваринами у вашому домі. Дозволяйте їй брати відповідальність за їх догляд у міру сил і можливостей.

Самостійна діяльність дитини.

Дайте дитині пластиковий таз із водою, кілька пластикових пляшок, воронку, губку, сито і фартух. Дайте їй можливість вільно використовувати ці речі і розбиратися з властивостями води. Покажіть дитині, як слід прибирати місце, де вона займається.

Давайте дитині можливість для ігор з піском: або в пісочниці, або на пляжі. Беріть із собою відерця, формочки, сито, воронку, лопатку, лійку для зволоження піску. Дома дайте дитині щітку і совок, і попросіть її відчистити предмети від піску.

Тісто для гри і формочки, ґудзики, кришки, качалка для тіста можуть зацікавити вашу дитину. З цими предметами вона може займатися досить довго. Тісто можна легко приготувати, перемішати: 1 склянку борошна, 1 ложку солі, кілька крапель харчового барвника і стільки води, щоб тісто було густим. Тісто необхідно зберігати в холодильнику.

До інших матеріалів, які можуть привернути увагу вашої дитини, відносяться: фарби, великі дерев'яні кубики, книги, камінці. Запам'ятайте, що у кожного предмета має бути своє місце і показуйте дитині, як користуватися різними предметами.

Відносини та фактори впливу.

Якщо батько проводить дні, працюючи далеко від дому, бажано щоб дитина бачила його за роботою в домашніх умовах. Коли дитина бачить, як батько виконує якусь роботу вдома, їй легше уявити що значать слова «тато на роботі».

Створюйте умови для нових вражень: похід у перукарню, до лікаря або в школу. Поясніть коротко і спокійно мету візиту та повідомте дитину про нього заздалегідь.

Відповідайте чесно і просто на всі запитання Вашої дитини. Ніколи не говоріть неправди їй.

Якщо у Вас виникають деякі труднощі у вихованні вашої дитини, звертайтеся за консультацією до вчителя, психолога, лікаря.

Кiлькiсть переглядiв: 380

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.